-
1 тем хуже для вас
-
2 хуже
* * *погода сегодня ху́же, чем вчера — il tempo oggi è peggio di ieri
больному ху́же — il malato sta peggio; il malato è peggiorato
тем ху́же — tanto peggio
тем ху́же для меня / тебя — mio / tuo danno
всё ху́же и ху́же — di male in peggio
ху́же всего то, что... — il guaio / peggio è che...
он не ху́же других — non è <peggio / da meno> degli altri
ху́же не будет — il peggio è passato
тебе же ху́же — sei tu che ci rimetti
* * *adv1) gener. inferiore, paggio, peggio2) fin. peggiore -
3 хуже
-
4 как
нрч.1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].* * *1) нареч. як\как бы не... — як би не...; ( для выражения опасения) коли б не
2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́\как то́лько — як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но; ті́льки, ско́ро; ( для выражения условности) якщо́ ті́льки; ( условный) як, коли́, якщо́; раз; (выделительный, ограничительный, причинный) як
\как бы ни — хоч [би] як; (перед прил.) хоч би яки́й
3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й[а] \как же — [а] як же; ( при утвердительном ответе) ая́кже, авже́ж
\как [бы] не так! — чом [би] не так!, як [би] не так!; (ой ли, ишь) овва́!, ов!; ( при возражении) еге́!, авже́ж!
\как — мо́жно (при сравн. ст.) якна́й..., якомо́га, як мо́жна, що́най
-
5 что
1. on the assumption of2. allow for the factто; что — fact that
за что — what for; why
3. due to the factпервое, что надо сделать — the first thing to do
хуже всего то, что … — the worst of it is that …
в предположении, что … — on the hypothesis that …
при условии, что … — under the stipulation that …
4. due to the fact thatпри мысли о том, что … — at the thought that …
распустить слух, что … — to give it out that …
в предвидении того, что … — foreseeingly that …
в свете того, что произошло — in the afterlight
всё, что было прежде — all that has gone before
5. except in so far asясно, что меня не ждали — plainly I was not wanted
она подумала, что я спятил — she thought I was nuts
полагали, что это неразумно — it was felt to be unwise
6. extent thatвероятнее всего, что … — the odds are that …
из-за того, что — by reason of the fact that
с тем условием, что — on that condition that
я утверждаю, что … — my submission is that …
трагедия в том, что … — the tragedy is that …
7. fact is thatя твёрдо убеждён, что … — it is my considered opinion that …
я забыл упомянуть, что … — I had forgotten to mention that …
существует теория о том, что … — the theory prevails that …
мне случайно стало известно, что … — I happen to know that …
8. fact thatна том основании, что — on the grounds that
общеизвестно, что … — it is a truism that …
суд признал, что … — the court held that …
так как, потому что — for the reason that …
9. given thatв том что; это — in that it
10. granted11. in as much asвроде; как будто; почти что — kind of
12. in thatговорят, что его убили — the story goes that he was murdered
авторитетно заявить, что … — to state authoritatively that …
примите пожалуйста к сведению, что — be advised please that
он заплатил всё, что следовало — he paid all that was owing
13. in the effect thatтакого типа, что — such that
14. in the sense ofпри условии; допуская; что; исходя из — on the assumption of
он сказал именно то, что нужно — he said the correct thing
волчок вертится так, что вращение незаметно — the top sleeps
я почувствовал, что пол дрожит — I felt the floor trembling
15. insomuchнастолько, что; до такой степени, что — insomuch that
16. it for no reason than17. it lies in the fact thatдело в том; что — fact is that
если бы не то; что — only that
18. on the ground thatв том смысле; что — extent that
в том смысле; что; тем — in that
19. only thatну что ж, жалеть не стоит — that is just as well
он утверждал, что … — his contention was that …
я очень рад, что … — I am heartily glad that …
всем ясно, что … — it is evident to anyone that …
не удивительно, что … — it is small wonder that …
20. point isдать понять гостям, что пора уходить — to dish up the spurs
вы верите тому, что он говорит? — do you believe his story?
допустим, что это правда — let us assume that this is true
подчеркнуть тот факт, что … — to stress the point that …
21. point to the fact thatтакой тяжёлый, что мне не поднять — too heavy for me to lift
подумать только!; что за затея ! — what an idea!, the idea!
22. question isвопрос состоит в том, что — the question at issue is
уверен, что так и было — I warrant this is the truth
мотивируя тем, что … — alleging as his reason that …
23. the thing isдело в том, что — the question is
24. to the effect that25. to the extent thatбыло условлено, что … — it was understood that …
всё, что может двигаться — everything that moves
лично я думаю, что … — privately, I think that …
я понял, что ошибся — I found that I was mistaken
видит бог, что я память — God is my record that …
26. to the point ofзнать свой урок; знать, что надо делать — to know the drill
этот план как раз то, что нужно — that plan rings the bell
это всё, что я смогу сделать — that is the utmost I can do
27. to the point thatя знаю, что это несправедливо — I know that it is unjust
они ответили, что … — the answer was to the effect that …
вы можете подтвердить, что … — you will bear me out that …
28. whileтолько что, недавно — a while ago
29. as whether or notумение выведать всё, что случилось — to have a nose for news
разобраться в том, что произошло — to sort out what happened
прежде всего; начать с того, что; для начала — for one thing
он не понимает, что хорошо и что плохо — he has no standards
30. becauseсделай это, потому что я так говорю — do it because I say so
31. what; that; which; how; why; what about32. inasmuch asчто он ни посадит, у него всё растёт — he has green fingers
он дал понять, что хочет остаться один — it was a dismissal
вы видели, что случилось? — did you see what was passing?
он чувствовал, что отстаёт — he felt he was getting behind
я бы сказал, что он прав — I should say that he was right
33. whichСинонимический ряд:как (проч.) будто; как; как будто; подобно как; подобно тому как; ровно; словно; точно; чисто
См. также в других словарях:
тем — частица. см. тж. тем более, тем более что, тем не менее, тем паче, тем лучше, тем самым с прил. и нареч. в сравн. ст. Обозначает высокую степень проявления указ … Словарь многих выражений
тем — частица. (с прил. и нареч. в сравн. ст.). Обозначает высокую степень проявления указанного признака, состояния. Я здесь нужен, т. труднее мне уехать. Он человек строгий, т. ценнее его похвала. Т. хуже для вас. ◁ Тем более, в зн. частицы. И… … Энциклопедический словарь
Соломин, Василий Федотович ("Новь") — Смотри также Заведующий бумагопрядильной фабрикой купца Фалеева. Молодой человек. На первый взгляд С. производил впечатление чухонца или скорее шведа. Он был высокого роста, белобрыс, сухопар, плечист , жилист . Лицо имел длинное, желтое, нос… … Словарь литературных типов
Мехлис — Мехлис, Лев Захарович Лев Захарович Мехлис Заместитель Председателя Совета Народных Комиссаров СССР 6 сентября 1940 года 15 мая 1944 года … Википедия
Левин, Бернард — Бернард Левин (р. 1928) о влиянии Шекспира на английский язык. Из Восторгов (1983). Если мои доводы вам непонятны и вы заявляете: Это для меня китайская грамота , вы цитируете Шекспира. Если вы считаете, что более грешны, чем сам грех, то опять… … Шекспировская энциклопедия
Ломоносов, Михаил Васильевич — — ученый и писатель, действительный член Российской Академии Наук, профессор химии С. Петербургского университета; родился в дер. Денисовке, Архангельской губ., 8 ноября 1711 г., скончался в С. Петербурге 4 апреля 1765 года. В настоящее… … Большая биографическая энциклопедия
Умаров, Доку Хаматович — Доку Умаров Умаран Докка … Википедия
Джихад в Исламе — Ислам История ислама Столпы ве … Википедия
Джихад в исламе — Ислам История ислама Столпы ве … Википедия
Моджахеды — Ислам История ислама Столпы ве … Википедия
Олдос Хаксли — (1894 1963 гг.) писатель Очень многие предпочитают репутацию прелюбодея репутации провинциала. Официальный статус дипломатического представительства растет обратно пропорционально значимости державы, где оно открылось. То, что люди не учатся на… … Сводная энциклопедия афоризмов