Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

тем хуже для вас

  • 1 тем хуже для вас

    Русско-португальский словарь > тем хуже для вас

  • 2 хуже

    * * *
    сравн. ст. от плохой, плохо, худо peggio

    погода сегодня ху́же, чем вчера — il tempo oggi è peggio di ieri

    больному ху́же — il malato sta peggio; il malato è peggiorato

    тем ху́же — tanto peggio

    тем ху́же для меня / тебя — mio / tuo danno

    всё ху́же и ху́же — di male in peggio

    ху́же всего то, что... — il guaio / peggio è che...

    он не ху́же других — non è <peggio / da meno> degli altri

    ху́же не будет — il peggio è passato

    тебе же ху́же — sei tu che ci rimetti

    * * *
    adv
    1) gener. inferiore, paggio, peggio
    2) fin. peggiore

    Universale dizionario russo-italiano > хуже

  • 3 хуже

    Русско-португальский словарь > хуже

  • 4 как

    нрч.
    1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];
    2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];
    3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];
    4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;
    5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;
    6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].
    * * *
    1) нареч. як

    \как раз — са́ме, якра́з; ( сразу) зра́зу, відра́зу; ( мигом) уми́ть

    \как бы не... — як би не...; ( для выражения опасения) коли б не

    2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

    \как то́лько — як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но; ті́льки, ско́ро; ( для выражения условности) якщо́ ті́льки; ( условный) як, коли́, якщо́; раз; (выделительный, ограничительный, причинный) як

    \как бы ни — хоч [би] як; (перед прил.) хоч би яки́й

    3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

    [а] \как же — [а] як же; ( при утвердительном ответе) ая́кже, авже́ж

    \как [бы] не так! — чом [би] не так!, як [би] не так!; (ой ли, ишь) овва́!, ов!; ( при возражении) еге́!, авже́ж!

    \как — мо́жно (при сравн. ст.) якна́й..., якомо́га, як мо́жна, що́най

    Русско-украинский словарь > как

  • 5 что

    1. on the assumption of
    2. allow for the fact

    то; чтоfact that

    за что — what for; why

    3. due to the fact

    первое, что надо сделатьthe first thing to do

    хуже всего то, что … — the worst of it is that …

    в предположении, что … — on the hypothesis that …

    при условии, что … — under the stipulation that …

    4. due to the fact that

    при мысли о том, что … — at the thought that …

    распустить слух, что … — to give it out that …

    в предвидении того, что … — foreseeingly that …

    в свете того, что произошлоin the afterlight

    всё, что было преждеall that has gone before

    5. except in so far as

    ясно, что меня не ждалиplainly I was not wanted

    она подумала, что я спятилshe thought I was nuts

    полагали, что это неразумноit was felt to be unwise

    6. extent that

    вероятнее всего, что … — the odds are that …

    из-за того, чтоby reason of the fact that

    с тем условием, чтоon that condition that

    я утверждаю, что … — my submission is that …

    трагедия в том, что … — the tragedy is that …

    7. fact is that

    я твёрдо убеждён, что … — it is my considered opinion that …

    я забыл упомянуть, что … — I had forgotten to mention that …

    существует теория о том, что … — the theory prevails that …

    мне случайно стало известно, что … — I happen to know that …

    8. fact that

    на том основании, чтоon the grounds that

    общеизвестно, что … — it is a truism that …

    суд признал, что … — the court held that …

    так как, потому что — for the reason that …

    9. given that

    в том что; этоin that it

    10. granted
    11. in as much as

    вроде; как будто; почти чтоkind of

    12. in that

    говорят, что его убилиthe story goes that he was murdered

    авторитетно заявить, что … — to state authoritatively that …

    примите пожалуйста к сведению, чтоbe advised please that

    он заплатил всё, что следовалоhe paid all that was owing

    13. in the effect that

    такого типа, чтоsuch that

    14. in the sense of

    при условии; допуская; что; исходя изon the assumption of

    он сказал именно то, что нужноhe said the correct thing

    волчок вертится так, что вращение незаметноthe top sleeps

    я почувствовал, что пол дрожитI felt the floor trembling

    15. insomuch

    настолько, что; до такой степени, чтоinsomuch that

    16. it for no reason than
    17. it lies in the fact that

    дело в том; чтоfact is that

    если бы не то; чтоonly that

    18. on the ground that

    в том смысле; чтоextent that

    в том смысле; что; темin that

    19. only that

    ну что ж, жалеть не стоитthat is just as well

    он утверждал, что … — his contention was that …

    я очень рад, что … — I am heartily glad that …

    всем ясно, что … — it is evident to anyone that …

    не удивительно, что … — it is small wonder that …

    20. point is

    дать понять гостям, что пора уходитьto dish up the spurs

    вы верите тому, что он говорит?do you believe his story?

    допустим, что это правдаlet us assume that this is true

    подчеркнуть тот факт, что … — to stress the point that …

    21. point to the fact that

    такой тяжёлый, что мне не поднятьtoo heavy for me to lift

    подумать только!; что за затея ! — what an idea!, the idea!

    22. question is

    вопрос состоит в том, чтоthe question at issue is

    уверен, что так и былоI warrant this is the truth

    мотивируя тем, что … — alleging as his reason that …

    23. the thing is

    дело в том, чтоthe question is

    24. to the effect that
    25. to the extent that

    было условлено, что … — it was understood that …

    всё, что может двигатьсяeverything that moves

    лично я думаю, что … — privately, I think that …

    я понял, что ошибсяI found that I was mistaken

    видит бог, что я память — God is my record that …

    26. to the point of

    знать свой урок; знать, что надо делатьto know the drill

    этот план как раз то, что нужноthat plan rings the bell

    это всё, что я смогу сделатьthat is the utmost I can do

    27. to the point that

    я знаю, что это несправедливоI know that it is unjust

    они ответили, что … — the answer was to the effect that …

    вы можете подтвердить, что … — you will bear me out that …

    28. while

    только что, недавноa while ago

    29. as whether or not

    умение выведать всё, что случилосьto have a nose for news

    разобраться в том, что произошлоto sort out what happened

    прежде всего; начать с того, что; для началаfor one thing

    он не понимает, что хорошо и что плохоhe has no standards

    30. because

    сделай это, потому что я так говорюdo it because I say so

    31. what; that; which; how; why; what about
    32. inasmuch as

    что он ни посадит, у него всё растётhe has green fingers

    он дал понять, что хочет остаться одинit was a dismissal

    вы видели, что случилось?did you see what was passing?

    он чувствовал, что отстаётhe felt he was getting behind

    я бы сказал, что он правI should say that he was right

    33. which
    Синонимический ряд:
    как (проч.) будто; как; как будто; подобно как; подобно тому как; ровно; словно; точно; чисто

    Русско-английский большой базовый словарь > что

См. также в других словарях:

  • тем — частица. см. тж. тем более, тем более что, тем не менее, тем паче, тем лучше, тем самым с прил. и нареч. в сравн. ст. Обозначает высокую степень проявления указ …   Словарь многих выражений

  • тем — частица. (с прил. и нареч. в сравн. ст.). Обозначает высокую степень проявления указанного признака, состояния. Я здесь нужен, т. труднее мне уехать. Он человек строгий, т. ценнее его похвала. Т. хуже для вас. ◁ Тем более, в зн. частицы. И… …   Энциклопедический словарь

  • Соломин, Василий Федотович ("Новь") — Смотри также Заведующий бумагопрядильной фабрикой купца Фалеева. Молодой человек. На первый взгляд С. производил впечатление чухонца или скорее шведа. Он был высокого роста, белобрыс, сухопар, плечист , жилист . Лицо имел длинное, желтое, нос… …   Словарь литературных типов

  • Мехлис — Мехлис, Лев Захарович Лев Захарович Мехлис Заместитель Председателя Совета Народных Комиссаров СССР 6 сентября 1940 года   15 мая 1944 года …   Википедия

  • Левин, Бернард — Бернард Левин (р. 1928) о влиянии Шекспира на английский язык. Из Восторгов (1983). Если мои доводы вам непонятны и вы заявляете: Это для меня китайская грамота , вы цитируете Шекспира. Если вы считаете, что более грешны, чем сам грех, то опять… …   Шекспировская энциклопедия

  • Ломоносов, Михаил Васильевич — — ученый и писатель, действительный член Российской Академии Наук, профессор химии С. Петербургского университета; родился в дер. Денисовке, Архангельской губ., 8 ноября 1711 г., скончался в С. Петербурге 4 апреля 1765 года. В настоящее… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Умаров, Доку Хаматович — Доку Умаров Умаран Докка …   Википедия

  • Джихад в Исламе — Ислам     История ислама Столпы ве …   Википедия

  • Джихад в исламе — Ислам     История ислама Столпы ве …   Википедия

  • Моджахеды — Ислам     История ислама Столпы ве …   Википедия

  • Олдос Хаксли — (1894 1963 гг.) писатель Очень многие предпочитают репутацию прелюбодея репутации провинциала. Официальный статус дипломатического представительства растет обратно пропорционально значимости державы, где оно открылось. То, что люди не учатся на… …   Сводная энциклопедия афоризмов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»